m_a_d_m_a_x

Проект "Українські Пам'ятки Архітектури. Спадщина"

*УкраинскиеАрхитектурныеДостопримечательности.Наследие * UkrainianArchitecturalAttractions.Heritage*


Previous Entry Share Next Entry
m_a_d_m_a_x

Спадщина. Київ. 1912. Частина 1/Наследие. Киев. 1912. Часть 1.

Сьогодні у нас фото екскурсія по Києву (не раніше літа 1912 року, але точна дата випуску альбому, з якого взято фотографії, невідома). Під деякими фотографіями невеличкі коментарі.
----------
Сегодня у нас фотоэкскурсия по Киеву (не ранее лета 1912 года, но точная дата выпуска альбома, из которого взяты фотографии, неизвестна). Под некоторыми фотографиями небольшие комментарии.

фотографії клікабельні/фотографии кликабельны



1. Київо-Печерська Успенська Лавра. Успенський собор. 29 вересня 1926 ВУЦВК і Рада народних Комісарів УРСР ухвалили постанову про «Визнання колишньої Києво-Печерської Лаври історико-культурним державним заповідником і про перетворення її на Всеукраїнське музейне містечко». Поступове витіснення чернечої общини новоствореним музеєм завершилися до початку 1930 повною ліквідацією монастиря. Частина братії була вивезена і розстріляна, інші були ув'язнені або заслані. Лавра зазнала розорення. 3 листопада 1941 німецькими окупаційними військами Успенський собор був підірваний - відновлений в 2000 році, - що було доведено на Нюрнберзькому процесі. Однак є версія, що собор був замінований радянською армією і підірваний партизанами. До речі, незадовго до цього радянськими властями були підірвані такі шедеври українського бароко, як Богоявленський собор і Миколаївський військовий собор, а також пам'ятники домонгольського часу - Михайлівський Золотоверхий монастир, церква Успіння на Подолі і Трьохсвятительська церква.
----------
1. Киево-Печерская Успенская Лавра. Успенский собор. 29 сентября 1926 года ВУЦИК и Совет народных Комиссаров УССР приняли постановление о «Признании бывшей Киево-Печерской Лавры историко-культурным государственным заповедником и о превращении её во Всеукраинский музейный городок». Постепенное вытеснение монашеской общины новосозданным музеем завершились к началу 1930 полной ликвидацией монастыря. Часть братии была вывезена и расстреляна, остальные были заключены в тюрьмы или сосланы. Лавра подверглась разорению. 3 ноября 1941 года немецкими оккупационными войсками Успенский собор был взорван - восстановлен в 2000 году, - что было доказано на Нюрнбергском процессе. Однако есть версия, что собор был заминирован советской армией и взорван партизанами. Кстати, незадолго до этого советскими властями были взорваны такие шедевры украинского барокко, как Киево-Братский Богоявленский монастырь и Николаевский военный собор, а также памятники домонгольского времени — Михайловский Златоверхий монастырь, церковь Успения на Подоле и Трёхсвятительская церковь.



2. Головний вхід в Лавру. Святі ворота.
-----------
2. Главный вход в Лавру. Святые ворота.



3. Софійський кафедральний собор.
-----------
3. Софиевский кафедральный собор



4. Михайлівський монастир. Михайлівський Золотоверхий собор. Зруйнований в 1934-1936 роках. Відновлений у 1997-1998 роках.
----------
4. Михайловский монастырь. Михайловский Златоверхий собор. Разрушен в 1934-1936 годах. Восстановлен в 1997-1998 годах.



5. Церква Св. Андрія Первозванного
----------
5. Церковь Св. Андрея Первозванного



6. Десятинна церква. У 1928 році, як і безліч інших пам'яток культури та мистецтва, була знесена. У 1936 році церкву остаточно розібрали на цеглу.
----------
6. Десятинная церковь. В 1928 году, как и множество других памятников культуры и искусства, была снесена. В 1936 году церковь окончательно разобрали на кирпичи.



7. Микільський Військовий собор. У 1934 році був зруйнований: спочатку були знесені куполи собору, а потім він був підірваний і залишившиєся руїни були розібрані. На місці собору в 1962-1965 роках був побудований Палац піонерів і школярів ім. М. Островського (нині Київський Палац дітей та юнацтва).
----------
7. Никольский Военный собор. В 1934 году был разрушен: вначале были снесены купола собора, а затем он был взорван и оставшиеся руины были разобраны. На месте собора в 1962—1965 годах был построен Дворец пионеров и школьников им. Н. Островского (ныне Киевский Дворец детей и юношества).



8. Собор Св. Князя Володимира. У 1929 році Всеукраїнський центральний виконавчий комітет схвалив рішення про закриття собору і перетворенні храму в Музей антирелігійної пропаганди. Відкритий в період окупації, Свято-Володимирський собор залишився чинним і після звільнення Києва і в 1944 році став кафедральним храмом митрополита Київського і Галицького, екзарха України.
----------
8. Собор Св. князя Владимира. В 1929 году Всеукраинский центральный исполнительный комитет одобрил решение о закрытии собора и превращении храма в Музей антирелигиозной пропаганды. Открытый в период оккупации, Свято-Владимирский собор остался действующим и после освобождения Киева и в 1944 году стал кафедральным храмом митрополита Киевского и Галицкого, экзарха Украины.



9. Головний храм Покровського жіночого монастиря. У 1925 році монастир був закритий; знову відкритий після заняття Києва німецькими військами, восени 1941 року. У 1943-1945 році на території монастиря працював госпіталь, в 1945-1948 - лазарет. Комітет з ремонту сильно постраждалого Нікольського собору монастиря очолила рідна сестра Патріарха Алексія (Симанського) черниця Єфросинія; внутрішній ремонт собору був завершений до травня 1949 року.
----------
9. Главный храм Покровского женского монастыря. В 1925 году монастырь был закрыт; вновь открыт после занятия Киева германскими войсками, осенью 1941 года. В 1943—1945 году на территории монастыря работал госпиталь, в 1945—1948 — лазарет. Комитет по ремонту сильно пострадавшего Никольского собора монастыря возглавила родная сестра Патриарха Алексия (Симанского) монахиня Евфросиния; внутренний ремонт собора был завершён к маю 1949 года.



10. Костел Св. Олександра. У 1937 році в храмі припинили справляти меси, і будівля була пристосована під гуртожиток для службовців "Кіівгазстроя" і "Госторготдела". У 1952 році будівлю костелу передали в розпорядження обсерваторії при Київському університеті. Обсерваторія негайно перепланувати костел під планетарій, який проіснував в цих стінах до 1982 року. У 1991 року напівзруйнований храм повернули в розпорядження католицьким парафіянам.
----------
10. Костёл Св. Александра. В 1937 году в храме прекратили справлять мессы, и здание было приспособлено под общежитие для служащих "Киивгазстроя" и "Госторготдела". В 1952 году здание костела передали в распоряжение обсерватории при Киевском университете. Обсерватория незамедлительно перепланировала костел под планетарий, который просуществовал в этих стенах до 1982 года. В 1991 году полуразрушенный храм вернули в распоряжение католическим прихожанам.



11. Костел Св. Миколая. Костел був закритий і розграбований близько 1933 року, духовенство піддалося репресіям. У будівлі розмістилися склади. У післявоєнні роки будівля костьолу було частково відреставровано і перебудовано під потреби Київського державного обласного архіву. У 1978 році було прийнято рішення Ради Міністрів УРСР про створення в Києві Республіканського Будинку органної та камерної музики та переобладнання під концертний зал приміщення колишнього Миколаївського костьолу. Одночасно з реставрацією проводилася і часткова реконструкція будівлі. З 1980 року Миколаївський костел став функціонувати як концертний зал Будинку органної та камерної музики. З 1992 року в храмі почали регулярно проводитися богослужіння, що чергуються за домовленістю з концертною діяльністю Будинку органної музики. Однак сама будівля, внесена до списку споруд, що не підлягають поверненню релігійним об'єднанням, належить державі.
----------
11. Костёл Св. Николая. Костёл был закрыт и разграблен около 1933 года, духовенство подверглось репрессиям. В здании разместились склады. В послевоенные годы здание костёла было частично отреставрировано и перестроено под нужды Киевского государственного областного архива. В 1978 году было принято решение Совета Министров УССР о создании в Киеве Республиканского Дома органной и камерной музыки и переоборудовании под концертный зал помещения бывшего Николаевского костёла. Одновременно с реставрацией проводилась и частичная реконструкция здания. С 1980 года Николаевский костёл стал функционировать в качестве концертного зала Дома органной и камерной музыки. С 1992 года в храме начали регулярно проводиться богослужения, чередующиеся по договорённости с концертной деятельностью Дома органной музыки. Однако само здание, внесённое в список сооружений, не подлежащих возвращению религиозным объединениям, принадлежит государству.



12. Лютеранська кірха. У 1937 році заарештували останніх лютеранських пасторів, і в наступному році громаду розпустили, а Катерининську кірху закрили. Незабаром в ній розмістився клуб, потім склад і, нарешті, в 1973 році дирекція Державного музею народної архітектури та побуту. Приміщення церкви лютерани змогли повернути собі до 1998 року, а вже в 2000 році, після повної реконструкції, церква Святої Катерини стала повноцінним діючим храмом з органом і дзвонами.
----------
12. Лютеранская кирха. В 1937 году арестовали последних лютеранских пасторов, и в следующем году общину распустили, а Екатерининскую кирху закрыли. Вскоре в ней разместился клуб, потом склад и, наконец, в 1973 году дирекция Государственного музея народной архитектуры и быта. Помещение церкви лютеране смогли вернуть себе к 1998 году, а уже в 2000 году, после полной реконструкции, церковь Святой Екатерины стала полноценным действующим храмом с органом и колоколами.



13. Караїмська Кенаса. З початку 1920-х років за своїм прямим призначенням не використовувалася. Тут були установа політосвіти, Будинок народів Сходу, ляльковий театр, кінотеатр «Зоря» з літнім майданчиком у дворі, з 1981 г.- Будинок актора.
----------
13. Караимская Кенаса. С начала 1920-х годов по своему прямому назначению не использовалась. Здесь были учреждение политпросвещения, Дом народов Востока, кукольный театр, кинотеатр «Заря» с летней площадкой во дворе, с 1981 г.— Дом актера.



14. Пам'ятник Св. Владимира
-----------
14. Памятник Св. Владимира



15. Пам'ятник Св. Княгині Ольги. 4 вересня 1911, на Михайлівській площі в Києві був відкритий пам'ятник давньоруської княгині Ользі. У 1919 році його знищили - спочатку розбили на частини і закопали поруч статую княгині Ольги, а пізніше, в 1923 році, демонтували й інші фігури, і через деякий час на цьому місці був розбитий сквер. У 1996 після розкопок на площі вдалося знайти частини розбитої фігури княгині Ольги, за винятком голови. Пам'ятник відновили - цього разу фігури висікли з білого мармуру і встановили їх на постаменті з рожевого граніту. Монументальний ансамбль княгині Ользі був урочисто відкрито 25 травня 1996 року в День Києва.
----------
15. Памятник Св. княгини Ольги. 4 сентября 1911 года, на Михайловской площади в Киеве был открыт монумент древнерусской княгине Ольге. В 1919 году его уничтожили — сначала разбили на части и закопали рядом статую княгини Ольги, а позже, в 1923 году, демонтировали и другие фигуры, и через некоторое время на этом месте был разбит сквер. В 1996 после раскопок на площади удалось найти части разбитой фигуры княгини Ольги, за исключением головы. Памятник восстановили — на этот раз фигуры высекли из белого мрамора и установили их на постаменте из розового гранита. Монументальный ансамбль княгине Ольге был торжественно открыт 25 мая 1996 года в День Киева.

Провження тут/продолжение тут - http://m-a-d-m-a-x.livejournal.com/244955.html


Авторы фотографий "Гудшон и Губчевский"

джерело/источник - наблюдизмЫ и размЫшлизмЫ




ну как то так =))

  • 1
Спасибо за ценные материалы!
Фотографии и подписи под ними вызвали море положительных эмоций.

Спасибо =) будет еще некоторое количество ...

  • 1
?

Log in

No account? Create an account