m_a_d_m_a_x

Проект "Українські Пам'ятки Архітектури. Спадщина"

*УкраинскиеАрхитектурныеДостопримечательности.Наследие * UkrainianArchitecturalAttractions.Heritage*


Previous Entry Share Next Entry
m_a_d_m_a_x

Наследие. Королевский замок Наляб. Часть 2./Спадщина. Королівський замок Ньолаб. Частина 2.

початок тут/начало тут - http://m-a-d-m-a-x.livejournal.com/228940.html



Кінець 15 - початок 16 століття. У замку періодично проводилися збори феодальної знаті, що вказує на значну роль укріпленого форпосту.
--------------
Конец 15 – начало 16 века. В замке периодически проводились сбор феодальной знати, что указывает на значительную роль укреплённого форпоста.


для перегляду панорами на всьому екрані натисніть кнопку/для просмотра панорамы на всем экране нажмите кнопку

Ruins of the Royal Castle Nalab
 
1511 рік. Король Уласло II передає під владу Габора Перені Хуст. Таким чином, під контролем Перені виявилися 2 комітата (Угочанський і Мараморошський) і 3 замка регіону: Хустський, замок Нялаб і замок Севлюш.
--------------
1511 год. Король Уласло II передает под власть Габора Перени Хуст. Таким образом, под контролем Перени оказались 2 комитата (Угочанский и Мараморошский) и 3 замка региона: Хустский, замок Нялаб и замок Севлюш.
 


1514 рік. Закарпатські землі і ряд інших областей Угорщини були охоплені потужним селянським повстанням під керівництвом Дьєрдя Дожі (1470 - 1514). У районі Королево діяли загони під керівництвом Дьєрдя Кермеши, який служив у Габора Перені. Повсталі з Королево, об'єднавши зусилля з повстанцями з довколишніх сіл, в 1-й половині липня спробували штурмом захопити Нялаб. У цей час у замку сховалася знать Угочанського комітату і родина Перені, а сам барон перебував у Хусті. Біля стін Нялабского замку проходили дуже наполегливі бої. Дізнавшись про облогу Нялаба, Габор із загоном хустського гарнізону спішно висунувся у бік замку. Повстанці так і не змогли захопити замок, а дізнавшись про підхід війська Габора, повсталі поспішили спалити господарські будівлі навколо замку, після чого сховалися в лісах і горах. Незабаром головні війська повсталих були розбиті під Темешваре (Румунія), Дьордя Дожі жорстоко стратили, а до осені 1514 феодали взяли під свій контроль всі осередки опору, знищивши десятки тисяч повстанців. Дьордь Кермеш, зрадивши своїх соратників, переметнувся до Перені, чим прискорив поразку повстанців.
--------------
1514 год. Закарпатские земли и ряд других областей Венгрии были охвачены мощным крестьянским восстанием под руководством Дьёрдя Дожи (1470 - 1514). В районе Королево действовали отряды под руководством Дьёрдя Кермеши, служившего у Габора Перени. Восставшие из Королево, объединив усилия с повстанцами из близлежащих сёл, в 1-й половине июля попытались штурмом захватить Нялаб. В это время в замке укрылась знать Угочанского комитата и семья Перени, а сам барон находился в Хусте. У стен Нялабского замка проходили очень упорные бои. Узнав об осаде Нялаба, Габор с отрядом хустского гарнизона спешно выдвинулся в сторону замка. Повстанцы так и не смогли захватить замок, а узнав о подходе войска Габора, восставшие поспешили сжечь хозяйственные постройки вокруг замка, после чего укрылись в лесах и горах. Вскоре главные войска восставших были разбиты под Темешваром (Румыния), Дёрдя Дожи жестоко казнили, а к осени 1514 года феодалы взяли под свой контроль все очаги сопротивления, уничтожив десятки тысяч повстанцев. Дьёрдь Кермеш, предав своих соратников, переметнулся к Перени, чем ускорил поражение повстанцев.



29 серпня 1526 року. Відбулася знаменита битва при Мохачі (Угорщина), у якій об'єднане військо угорців, хорватів і чехів було повністю розгромлено військами Османської імперії. Такий результат битви мав катастрофічні наслідки: під владою турків виявилася значна частина Угорщини, яка послужила зручним плацдармом для організації турецької експансії в Центральну Європу. У битві загинуло багато знатні угорських лицарів, склав голову при Мохачі і власник Нялаба Габор Перені.
----------------
29 августа 1526 год. Произошла знаменитая битва при Мохаче (Венгрия), в которой объединённое войско венгров, хорватов и чехов было полностью разгромлено войсками Османской империи. Такой результат битвы имел катастрофические последствия: под властью турок оказалась значительная часть Венгрии, которая послужила удобным плацдармом для организации турецкой экспансии в Центральную Европу. В битве погибли многие знатные венгерские рыцари, сложил голову при Мохаче и владелец Нялаба Габор Перени.
 


Після смерті Габора замок залишився під опікою його дружини Катерини Франгепан. У 1530-х роках Катерина запросила в замок угорського гуманіста Бенедека Комяти, який раніше, в 1527 - 1529 роках, у Віденському університеті перейнявся вченням Еразма Ротердамського (за іншими даними - Мартіна Лютера) і став вірним послідовником руху Реформації. У замку Бенедек знаходився в якості вчителя сина Катерини і Габора Перені. Саме в Королівському замку Бенедек перевів на угорську мову «Євангеліє». У 1533 році це «Євангеліє» було видано в Кракові на кошти Перені. Унікальність видання полягає в тому, що це була перша друкована книга угорською мовою. Так замок в Королево увійшов в історію реформаторського руху в Угорщині.
----------------
После смерти Габора замок остался на попечении его жены Екатерины Франгепан. В 1530-х годах Екатерина пригласила в замок венгерского гуманиста Бенедека Комяти, который ранее, в 1527 – 1529 годах, в Венском университете проникся учением Эразма Ротердамского (по другим данным – Мартина Лютера) и стал верным последователем движения Реформации. В замке Бенедек находился в качестве учителя сына Екатерины и Габора Перени. Именно в Королевском замке Бенедек перевёл на венгерский язык «Евангелие». В 1533 году это «Евангелие» было издано в Кракове на средства Перени. Уникальность издания заключается в том, что это была первая печатная книга на венгерском языке. Так замок в Королево вошёл в историю реформаторского движения в Венгрии.
 


Перша половина 16 століття. Про надійність укріплень замку Нялаб свідчить той факт, що тут певний час зберігалася корона Яноша Запольяі (1487 - 1540), який правив Угорщиною під протекторатом турецького султана.
-------------------
1-ая половина 16 века. О надёжности укреплений замка Нялаб свидетельствует тот факт, что здесь некоторое время хранилась корона Яноша Запольяи (1487 - 1540), правившего Венгрией под протекторатом турецкого султана.

1530 рік. При Яноші, за сина Габора Перені, на витягнутій південній терасі замкового пагорба будується каплиця, в якій Уласло II заповідав поховати себе.
------------
1530 год. При Яноше, сыне Габора Перени, на вытянутой южной террасе замкового холма строится часовня, в которой Уласло II завещал похоронить себя.



16 століття. У цей період основні риси замкового комплексу вже були сформовані. Два штучних рова розсікали впоперек витягнутий майданчик замкового пагорба, внаслідок чого утворилося дві тераси (північна і південна), на яких були побудовані укріплення замкового комплексу. Північна тераса розташована на трохи більш значній висоті, ніж південна. Тут розмістилися основні замкові укріплення. На південній терасі був влаштований другий замковий двір. Обидві тераси, захищені своїми власними укріпленнями, витягнулися по осі північ-південь. Загальна довжина території, що знаходиться під захистом укріплень, становила близько 200 метрів, при цьому максимальна ширина замкового двору не перевищувала 60 метрів. Витягнута форма замчища і конфігурація укріплень двох замкових дворів була продиктована рельєфом замкового пагорба. Матеріалом для побудови укріплень служив бутовий камінь, скріплений вапняним розчином. Дорога до замку простягнулася вздовж західного схилу пагорба.
---------------------
16 век. В этот период основные черты замкового комплекса уже были сформированы. Два искусственных рва рассекали поперёк вытянутую площадку замкового холма, в результате чего образовалось две террасы (северная и южная), на которых были построены укрепления замкового комплекса. Северная терраса расположена на чуть более значительной высоте, чем южная. Здесь разместились основные замковые укрепления. На южной террасе был устроен второй замковый двор. Обе террасы, защищенные своими собственными укреплениями, вытянулись по оси север-юг. Общая длина территории, находящейся под защитой укреплений, составляла около 200 метров, при этом максимальная ширина замкового двора не превышала 60 метров. Вытянутая форма замчища и конфигурация укреплений двух замковых дворов была продиктована рельефом замкового холма. Материалом для постройки укреплений служил бутовый камень, скрепленный известковым раствором. Дорога к замку протянулась вдоль западного склона холма.



Північна тераса (Головний двір). Тут знаходилися основні споруди замку, що займали площадку розміром орієнтовно 60х50 метрів. У плані зміцнення верхнього двору були нерегулярними, за формою прагнули до контурів квадрата-прямокутника зі згладженими кутами. Замкові стіни, що мали висоту не менше 10 метрів, оточували терасу по всьому периметру. Товщина стін оборонних споруд місцями перевищувала 2 метри. Можливо, у замку не було повноцінних веж, замість яких лінію укріплень посилили напівкруглими і клиноподібними виступами замкових стін. До стін, з внутрішньої сторони, були прибудовані різні житлові та господарські споруди, що оточували по периметру замковий двір, посередині якого перебував колодязь. У скельній породі замкового пагорба були видовбані просторі підвали. Брами замку були влаштовані в південній стіні. Вони були захищені прямокутним в плані барбаканом, який створював додаткову перешкоду на шляху супротивника. Барбакан формували 3 кам'яні стіни, які створювали П-образну в плані споруду. У східній стіні барбакана була влаштована арка воріт. Перед барбаканом знаходився рів, причому барбакан звели на рівень нижче основного замку, фактично на схилі рову. Від барбакана до другої (південної) замкової терасі через рів тяглася дорога. Можна припустити, що колись на її місці знаходився дерев'яний міст. Є версія, згідно з якою ще одні замкові брами були влаштовані в східній стіні укріплень (про ці воротах мова піде нижче).
------------------
Северная терраса (Главный двор). Здесь находились основные сооружения замка, занимавшие площадку размером ориентировочно 60х50 метров. В плане укрепления верхнего двора были нерегулярными, по форме стремились к очертаниям квадрата-прямоугольника со сглаженными углами. Замковые стены, имевшие высоту не менее 10 метров, окружали террасу по всему периметру. Толщина стен оборонительных сооружений местами превышала 2 метра. Возможно, у замка не было полноценных башен, вместо которых линию укреплений усилили полукруглыми и клиновидными выступами замковых стен. К стенам, с внутренней стороны, были пристроены различные жилые и хозяйственные сооружения, окружавшие по периметру замковый двор, посредине которого находился колодец. В скальной породе замкового холма были выдолблены просторные подвалы. Ворота замка были устроены в южной стене. Они были защищены прямоугольным в плане барбаканом, который создавал дополнительное препятствие на пути противника. Барбакан формировали 3 каменные стены, создававшие П-образное в плане сооружение. В восточной стене барбакана была устроена арка ворот. Перед барбаканом находился ров, причём барбакан возвели на уровень ниже основного замка, фактически на склоне рва. От барбакана ко второй (южной) замковой террасе через ров тянулась дорога. Можно предположить, что некогда на её месте находился деревянный мост. Есть версия, согласно которой ещё одни замковые ворота были устроены в восточной стене укреплений (об этих воротах речь пойдёт ниже).



Південна тераса (Другий двір). На відміну від північного двору, південний був значно більш витягнутим, але при цьому він мав меншу ширину. Якщо північну терасу захищали кам'яні укріплення, то південна тераса, ймовірно, представляла собою комплекс з кам'яних і дерев'яних оборонних споруд. Ймовірно, на другій стороні рову, навпроти Північної тераси, з боку південної тераси були побудовані кам'яні оборонні споруд. Біля південного краю тераси височіла потужна килевидная вежа. Її розміри 9,6х10 метрів, а товщина стін цієї споруди становила близько 2,6 метрів. Глибокий штучний рів обмежував майданчик тераси з південної сторони, завдяки чому відразу за килевидною вежею утворився крутий схил, що дуже сильно ускладнював штурм замку з цього боку.
------------------
Южная терраса (Второй двор). В отличие от северного двора, южный был значительно более вытянутым, но при этом он имел меньшую ширину. Если северную террасу защищали каменные укрепления, то южная терраса, вероятно, представляла собой комплекс из каменных и деревянных оборонительных сооружений. Вероятно, на другой стороне рва, напротив Северной террасы, со стороны южной террасы были построены каменные оборонительные сооружений. В южной оконечности террасы возвышалась мощная килевидная башня. Её размеры 9,6х10 метров, а толщина стен этого сооружения составляла около 2,6 метров. Глубокий искусственный ров ограничивал площадку террасы с южной стороны, благодаря чему сразу за килевидной башней образовался крутой склон, очень сильно затруднявший штурм замка с этой стороны.



Якщо з півночі і півдня терасу захищали кам'яні споруди, то два найдовші боки майданчика (західну і східну), ймовірно, захищав «паланок» (частокіл). Хоча можна припустити, що і з цих сторін колись могли перебувати кам'яні укріплення. Про внутрішні будівлі південної тераси відомостей немає, за винятком факту споруди тут в 1530 році каплиці.
-----------------
Если с севера и юга террасу защищали каменные сооружения, то две самые длинные стороны площадки (западную и восточную), вероятно, защищал «паланок» (частокол). Хотя можно допустить, что и с этих сторон некогда могли находиться каменные укрепления. О внутренних постройках южной террасы сведений нет, за исключением факта постройки здесь в 1530 году часовни.



1611 рік. Під час чергового сплеску повстанського руху селян і гайдуків в Угочанському комітаті знать знову сховалася в замку Нялаб.
---------------
1611 год. Во время очередного всплеска повстанческого движения крестьян и гайдуков в Угочанском комитате знать снова укрылась в замке Нялаб.



1661 рік. У цьому році військо татар (за іншими даними - турок) зайняло Кіральхазу. Замок, який захищав невеликий гарнізон, був узятий в облогу. Близько місяця під стінами укріплень знаходився ворожий табір, однак замок так і не був зданий ворогові. Розграбувавши і зруйнувавши містечко, татари з великою кількістю бранців з числа місцевих жителів відійшли убік Трансільванії.
------------
1661 год. В этом году войско татар (по другим данным - турок) заняло Киральхазу. Замок, который защищал небольшой гарнизон, был взят в осаду. Около месяца под стенами укреплений находился вражеский лагерь, однако замок так и не был сдан врагу. Разграбив и разрушив городок, татары с большим количеством пленников из числа местных жителей отошли в сторону Трансильвании.



Кінець 1660-х років. Протягом 16 - 17 століть між Перені та австрійськими Габсбургами, які включили Угорщину в сферу своїх інтересів, існували приватні розбіжності. З цієї причини Перені викликали у Габсургов недовіру. Ситуація ускладнилася після того, як проти австрійської влади в числі інших магнатів виступили Франгепани, близькі родичі власника Нялабского замку. Після придушення спалахнувшого повстання австрійський імператор Леопольд I (1640 - 1705) ввів на територію Закарпаття свої війська, частина яких зайняла Нялабскій замок, хоча сам Перені у змові не брав участі. Поява австрійських військ в комітаті викликало невдоволення місцевої знаті в цілому і власника замку зокрема. Своє невдоволення вони висловлювали у скаргах, що відправляються імператору.
------------
Конец 1660-х годов. В течение 16 – 17 веков между Перени и австрийскими Габсбургами, которые включили Венгрию в сферу своих интересов, существовали частные разногласия. По этой причине Перени вызывали у Габсургов недоверие. Ситуация усложнилась после того, как против австрийской власти в числе прочих магнатов выступили Франгепаны, близкие родственники владельца Нялабского замка. После подавления вспыхнувшего восстания австрийский император Леопольд I (1640 - 1705) ввёл на территорию Закарпатья свои войска, часть которых заняла Нялабский замок, хотя сам Перени в заговоре не участвовал. Появление австрийских войск в комитате вызывало недовольство местной знати в целом и владельца замка в частности. Своё недовольство они высказывали в жалобах, отправляемых императору.



1672 рік. Після чергового антигабсбурзького повстання, яке очолив хорватський магнат Петро Зріні (Зрінский), на австрійській військовій раді (за участю Леопольда I) було прийнято рішення зруйнувати замок. Вирок був приведений у виконання. Замкові укріплення, ймовірно, були підірвані, після чого міг бути здійснений додатковий демонтаж уцілілих оборонних вузлів форпосту. Замок перетворився на руїни і після цього не відновлювався.
------------
1672 год. После очередного антигабсбургского восстания, которое возглавил хорватский магнат Петр Зрини (Зринский), на австрийском военном совете (при участии Леопольда I) было принято решение разрушить замок. Приговор был приведён в исполнение. Замковые укрепления, вероятно, были взорваны, после чего мог осуществляться дополнительный демонтаж уцелевших оборонительных узлов форпоста. Замок превратился в руины и после этого более не восстанавливался.



29 - 30 серпня 1717 року. Значні сили татар, що вторглися на закарпатські землі, напали на Кіріальхазу, спалили більшість будинків, захопили 58 полонених і рушили далі, викравши з собою всю худобу. Замок, що перебував в той період в руїнах, ймовірно, не зміг надати будь-якого опору нападникам.
-------------
29 – 30 августа 1717 года. Значительные силы татар, вторгшиеся на закарпатские земли, напали на Кириальхазу, сожгли большинство домов, захватили 58 пленников и двинулись дальше, угнав с собой весь скот. Замок, пребывавший в тот период в руинах, вероятно, не смог оказать какого-либо сопротивления нападавшим.





джерело - http://zamki-kreposti.com.ua/zakarpatskaya-oblast/korolevskij-zamok-njalab

продовження тут/продолжение тут - http://m-a-d-m-a-x.livejournal.com/229594.html



ну как то так =))

  • 1

Королевский замок Наляб. Часть 2

Пользователь starcom68 сослался на вашу запись в своей записи «Королевский замок Наляб. Часть 2» в контексте: [...] Оригинал взят у в Наследие. [...]

Королевский замок Наляб. Часть 2

Пользователь starcom68 сослался на вашу запись в своей записи «Королевский замок Наляб. Часть 2» в контексте: [...] евский замок Наляб. [...]

Королевский замок Наляб. Часть 2

Пользователь starcom68 сослался на вашу запись в своей записи «Королевский замок Наляб. Часть 2» в контексте: [...] 2. / Спадщина. [...]

Королевский замок Наляб. Часть 2

Пользователь starcom68 сослался на вашу запись в своей записи «Королевский замок Наляб. Часть 2» в контексте: [...] івський замок Ньолаб. [...]

Королевский замок Наляб. Часть 2

Пользователь starcom68 сослался на вашу запись в своей записи «Королевский замок Наляб. Часть 2» в контексте: [...] на 2. [...]

  • 1
?

Log in

No account? Create an account